ТОП-продаж

Будемо чесні - у Росії покер не був, не є, і велике питання,  чи буде бути дійсно масовою розвагою, спортом, діяльністю або дозвіллям. На відміну від США або деяких європейських країн, у Росії популярність цього нереально захоплюючого й інтелектуального дійства, цього короля серед карткових ігор носить нестабільний (якщо завгодно - шаруватий) характер.

По-перше, у середовищі професійних гравців (число яких у нашій країні нехай повільно, але росте) покер є популярним по визначенню. Саме їм належить левова частина заслуг у російських досягненнях на світовій арені, саме вони були ініціаторами й активістами створення Федерації Спортивного Покеру Росії - хоча ніяких матеріальних преференций від її виникнення не одержали (та й не могли одержати).

По-друге, це більше численна група справжніх аматорів - тобто  людей, для яких Негреану, Кравченко або Хельмут цікаві не скільки своїми призовими тріумфами, скільки вмінням оцінити силу руки, розпізнати рівень мислення опонента, прорахувати структуру блайндов, грамотно коллировать і віртуозно оголосити олл- инн - тобто  справжньою майстерністю гри в покер. Із середовища таких захоплених аматорів і виходять справжні покерные корифеї, для захисту їхніх інтересів (і створення сприятливих умов для виникнення таких інтересів) і була створена ФСПР.

Ну, і, по-третє - самою численною когортою покерных гравців (причому й в онлайне, і в оффлайне) є бажаючі швидко й легко "зрубати капусти" за зеленим сукном круглих столів. Заморочені рекламними повідомленнями про виграші сотень тисяч і навіть мільйонів одиниць американських грошей і власною недалекоглядністю, ця категорія "аматорів" у Росії залишається самої багатолюдної. На жаль, зерна вікової російської мрії про "халяву" у покерном контексті впали на благодатний ґрунт - і цілком імовірно, що корінь нинішніх проблем російського покеру із владою країни криється в спробі цієї самої влади "уберегти" своїх співгромадян від азартного банкрутства. Ідея ця, зрозуміло, не витримає навіть поверхневої критики, але розповімо про усім один по одному.

Небагато історії

У Росії в покер грали ще до відкриття перших казино в 1993 році. Існували не тільки дружні посиденьки за семикарточным чередою або безлімітним холдемом на квартирах або дачах ентузіастів - минулого й підпільні казино й навіть спеціалізовані ігрові клуби (катрани).

В 90- ые роки покер перемістився в офіційно-фешенебельні зали казино - але й тут він не був масовою грою. Справа в тому, що спортивний характер покеру має на увазі битву саме між гравцями - казино лише надають площадки, послуги сервісу й беруть застережену плату. У Росії ж подібна схема була неприйнятна для більшості власників казино - через відсутність сверхдоходов. Тому поширилося покерное протистояння "гравець - дилер" - а це вже зовсім інша гра, гостеві виграти складніше, та й казино завжди може пустити в хід "адміністративний ресурс". Проте  , навіть у настільки складній обстановці російський покер вийшов на міжнародну арену, і вже з початку століття наші гравці не тільки "виявлялися в призах", але й перемагали в найбільших інтернаціональних турнірах, причому по-наростаючої! Уже з 2001 року в Россі стали проводяться турніри світового рівня (та й загальноросійськ і регіональних було чимало). Значний внесок у проведення цих змагань - і матеріальний, і організаційний - внесли покерный професіонал Джефф Лисандро й засновник першої в Росії школи покеру Дмитро Лісової. Віддача від внутрішнього розвитку покеру на міжнародній арені пішла практично негайно:
2002 рік - Кирило Герасимов виграє барселонський турнір формату "Heads-Up"
2004 рік - По опитуванню журналу "Poker Europa" гравцем Європейського покерного року визнаний Олександр Кравченко
2005 рік - Олександр Кузьмін перемагає в паризькому турнірі "Avіatіon Club de France"
2007 рік - Олександр Кравченко першим з росіян виграє турнір по Омахе Ганьби Лоу, що входить у серію світових покерных чемпіонатів, завойовуючи перший золотий браслет WSOP в історії російського покеру!

Федерація Спортивного Покеру Росії - структура й реєстрація

Таким чином, створення в 2006 році групою російських гравців і ентузіастів покеру на чолі із Дмитром Лісовим Федерації Покеру Росії було підготовлено всією логікою розвитку цієї чудової гри в нашій країні. ФСПР створювалася як громадська організація, у федеральному масштабі пропагандирующая покер як масовий і інтелектуальний вид спорту, як виховне засіб у формуванні розвитий особистості і як спосіб підвищення престижу країни!

Зрозуміло, всі офіційні організації декларують в уставах і програмах благі цілі - але російська покерная федерація дійсно виконувала добровільно покладені на себе зобов'язання! Вона була (і є!) некомерційною структурою, і навіть одержувана в процесі діяльності прибуток не розподілявся між її членами, а направлялася на розвиток спортивного покеру в Росії.

Склад Федерації передбачає членство, як регіональних організацій, так і окремих фізичних осіб. У кожному разі для вступу у ФСПР було потрібно дотримання уставу, проходження правилам і щорічній сплаті членських внесків. Взагалі регіональні відділення були досить автономні, мали можливість вільного входу- виходу з Федерації й у період між загальними зборами управлялися своїми керівниками практично одноосібно (але при строгому дотриманні уставу й чинного законодавства РФ).

Вищим органом ФСПР за статутом уважається конференція, проведена в першій половині року (скликалася один раз в 2007 році й один раз - в 2008). Реально діючим керівним органом ФСПР із ( так-так, на жаль - саме був) Виконавчий комітет у складі президентів (діючого й почесного) і декількох вице - президентів. Значний внесок у легалізацію російського покеру вніс чудовий російський актор і почесний глава московської покерной федерації Олександр Абдулов. Навесні 2007 року ФСПР зареєстрована Міністерством юстиції РФ, а влітку того ж року, під час перебування В'Ячеслава Фетисова керівником Федерального агентства по фізкультурі й спорту трапилося "Звичайне чудо" (світла Вам пам'ять, Олександр Гаврилович!) - покер у Росії офіційно визнаний видом спорту! Тепер Федерація одержала право на заняття улюбленою справою безлічі росіян на легальній основі - і от що вдалося зробити всього за неповних два роки.

Федерація Спортивного Покеру Росії - досягнення

Була розроблена методика проведення федеральних змагань і прийняті зрозумілі й "прозорі" правила обліку турніру в загальноросійському рейтингу, розроблені стандарти встаткування й основи суддівства.
Були організовані проведення чемпіонатів Росії по спортивному покері й кубка країни по цій грі. Кубок 2008 року пройшов в 8 етапів і завершився перемогою Івана Демидова, чемпіонати Росії по різних видах покеру також виграли гравці зі світовими іменами - А. Кострицын, С. Алехин, К. Герасимов і ін.

Покер активно розвивався в регіонах, преставши бути долею тільки обох столиць - відкритий кубок Поволжя восени 2008, кубок Тверской області 2009, Ростовський турнір "Кубок Дону" у квітні 2009, калінінградський турнір "Baltіc Poker" і т.д. Планований на серпень 2009 відкритий чемпіонат Татарстану відбутися не встиг...

Російські гравець брали участь у найбільших покерных серіях (EPT у Варшаві, Копі6нганене й Празі, French Open, Aussіe Mіllіons і т.д.) під егідою власної організації!

При співробітництві з PokerStar, журналом "Poker Style" і телеканалом "Спорт" була запущена серія покерных турнірів RPT (Russіn Poker Tour), уже перший сателіт якої (Петербург, січень 2009) не зміг умістити всіх бажаючих! А виграла змагання з рекордним для Росії числом учасників і кількістю ребаев (143 і більше 100 відповідно!) єдина жінка за фінальним столом - Олена Певзнер!

Навесні 2009 початків віщання перший загальноросійський телевізійний канал, присвячений винятково покеру - ProPoker TV. Віщання ведеться по кабельних мережах, завдяки співробітництву із НТВ+ первісна аудиторія значно розширилася. Крім турнірних репортажів з головних турнірів, в ефірі йшли авторські передачі, зустрічі із зірками, курси майстерності (у тому числі школа покеру Д. Лісового). Канал одержав високу оцінку визнаних "спеців" покерного Тв- Віщання.

У травні 2009 ФСПР вступила в Міжнародну Федерацію Покеру (ІFP) - поряд з національними організаціями Великобританії, Франції, Голландії, України, Данії й Бразилії зі штаб-квартирою в Лозанні (Швейцарія), причому ініціаторами створення ІFP виступили сусіди по колишній СРСР - Росія й Україна.
Був створений дуже гідний Інтернет- ресурс Федерації (//www.pokerfederatіon.ru), про яке можна розповісти особливо.

Офіційний сайт Федерації Спортивного Покеру Росії

Сайт зроблений професійно й солідно - ніяких вам баннеров або спливаючих віконець (та й взагалі будь-якої реклами), спокійна колірна гама, чіткі шрифти - і грамотний уміст.

Зручні вкладки на лівій панелі дозволяють легко орієнтуватися на ресурсі без усякої карти. Можна ознайомитися з Уставом ФСПР, довідатися про його зовнішні зв'язки й плановані заходи, з'ясувати стандарти на встаткування й трактування турнірних правил. Доступний архів новин і проведених змагань, календар подій і навіть основи закордонного законодавства. Подальші події в історії ФСПР показали, що гнучкість законодавства вітчизняного щодо покеру перевершує растяжку кращих гімнастів...

На сайті ФСПР є рейтингова система для оцінки рівня ігрової майстерності окремих учасників, причому алгоритм підрахунку таємниці не становить і доступний для загального огляду. Така система иерарахии дуже діюча для додаткового інтересу й популярності до улюбленої гри - адже кожному хочеться бути на вершині! За підсумками 2008 - останнього року з "золотий" покерной епохи - кращими були очевидні лідери світового рівня - Демидов, Кострицын, Кравченко, Алехин - було на кого рівнятися й брати приклад майстерності!

Усього за два роки російський покер домігся значних успіхів саме в організаційному плані й популяризації, причому зовсім без вкладення бюджетних засобів і зі сплатою всіх податків - фатального розвитку подій літа 2009 року навряд чи хто міг очікувати...

Федерація Спортивного Покеру Росії - недовго музика грала...

Рішення російської влади про перенос ігорного бізнесу в чотири спеціалізовані зони було відомо заздалегідь. Але от той факт, що до ігорної заборони "пристебнуть" ще й ВСІ покерные клуби, всім аматорам і професіоналам покеру й у кошмарному сні не рисувалося.

Викликає розчулення не тільки, ЩО зробили влади з російським покером, але й те, ЯК це було зроблено. Ще за місяць до фатального дня 21 липня 2009 року офіційно заявлялося про відсутність претензій до клубів спортивного покеру (наприклад, інтерв'ю зам мера Москви С. Байдакова за 09.06.09 і ін.). Далі, заборона на ігорну діяльність набув чинності  з 1 липня - а покер було вирішено оголосити "поза законом" тільки через три тижні! Двадцять днів довелося міркувати, до чого причепитися...

Віддамо належне - удар вийшов потужним і основним, чи що. Одночасно вийшов наказ Міністерства спорту, що покер більше не є спортом і накази МВС і Генпрокуратури зі змістом "тягти й не пущать" (всі документи - за 20.07.2009). Позбавивши покер приставки "спортивний", влади розв'язали собі руки й одночасно вибили ґрунт з-під ніг ФСПР. Яким образом покер усього за два роки став з "спортивного" зовсім "неспортивним" - питання наївний. У чиновників і крокодили літають, коли начальство накаже так уважати...

Офіційний розвиток покеру в Росії була зупинена різким адміністративним ривком і на повному ходу. Спроби протестів організації московських юристів, самої ФСПР і її калінінградського відділення були зігноровані. Так, залишилися онлайновые покер-румы. Так, нікуди не ділися професіонали високого рівня й численних аматорів. Так, можна з'їздити на турніри в близькі й дружні Україну й Білорусію (якщо казино Лас- Вегаса вам не по кишені). Але оффлайновых турнірів у Росії в доступному для огляду майбутньому не передбачається - а їхня роль у розвитку покеру важко переоцінити. І хоча діяльність Федерації Покеру Росії не заборонялася, фактично вона заморожена - останні новини на сайті //www.pokerfederatіon.ru датуються початком 2010 року. У цьому випадку відсутність новин - найгірші  новини...

Резюме

Покер у Росії й ФСПР як його організована структура виявилися розмінними картами (от адже іронія термінів!) у боротьбі держави з ігорним бізнесом. Причому дуже багато елементів цієї боротьби мали й мають велика подібність із публічною імітацією активності, і не більше того. Судите самі:

Переважна більшість казино не переїхали в спецзоны й навряд чи переїдуть. І воротилы ігрового бізнесу зуміють організувати справу у великих містах - під самим різним маскуванням. Трохи зареєстрованих у липні 2009 випадків знахідок у покерных клубах рулеток і слот- машин ніяк не можна вважати серйозною причиною заборони покеру в цілому. Давайте тоді й бокс заборонимо, якщо парочку злочинців- боксерів піймаємо. Так що там бокс - трагедійна пожежа півтори літньої давнини в пензенському naіght-clube "Кульгаючи коня", сотні загиблих - хіба став причиною хоча б обговорення (!!) заборони нічних клубів?

Турбота про тлетворном вплив покеру на "младые незміцнілі" індивіди взагалі ні в які рамки не лізе. Покер - гра не удачі, а розуму! Якщо припустити турботу про сімейні бюджети (витрачаються на покерные фішки), так букмекерские контори й ігрові автомати повинні стати поза законом набагато раніше - там адже сліпий азарт без впливу гравців на підсумок змагань у принципі!

Таким чином, покер і ФСПР виявилися тими єдиними трофеями, які можна з гордістю повісити на стенд владних досягнень у боротьбі з ігровою індустрією. Як часто в Росії буває, блага мета виявилася зовсім зіпсована стандартом виконання за відомою схемою:
1. Пошук винних
2. Покарання невинних
3. Нагородження непричетних

І всі заклинання із приводу швидкого відродження офіційного статусу покеру в Росії, про "світові тенденції" законодавчої терпимості, про інтерес МОК до покеру й т.д.- для влади не більш, ніж порожній звук. Очевидно, що доходи й відрахування від покерных турнірів вирішено принести в жертву іміджу турботи про традиційні культурні цінності (добре хоч, що замість забугорного й далекого нам покеру в підкидного грати не змушують!) Очевидно, що порушення прав громадян у підпільних клубах і труднощах з виїздом на міжнародні турніри чиновників не хвилюють. У доступному для огляду майбутньому покер у Росії визнаний не буде - дуже жаль, але навіть невеликих ознак зворотного не проглядається геть-чисто...